Стратегічні пріоритети. – 2019. – №3-4 (51)., В умовах спричиненої агресією РФ та війною складної ситуації в країні, набуття безвізового режиму з ЄС, що значно розширило можливості для міжнародної мобільності українців, міграція за кордон набула нових рис і масштабів, що вимагає реагування держави. Відтак у травні 2018 р. в Парламенті України утворено міжфракційне депутатське об’єднання «Зовнішня трудова міграція». Протягом 2019 р. зареєстровано кілька законопроектів про трудову міграцію. У них порушені ключові для реалізації державної міграційної політики питання щодо: 1) інституційної спроможності держави у сфері регулювання міграційних процесів; 2) правового та соціального захисту українських громадян за кордоном; 3) державної підтримки діаспори, у т.ч. «нової» діаспори, з метою заохочення репатріації в Україну; 4) послаблення дефіциту необхідних для економіки країни кадрів за рахунок імміграції іноземців., Разом із тим огляд передвиборчих програм парламентських партій доводить, що їхня зацікавленість у розв’язанні міграційних проблем загалом невисока, дебати навколо цих проблем – фрагментарні. Водночас тема трудової міграції лобіюється бізнесом, занепокоєним відпливом працівників. Виїзд молоді, фахівців турбує суспільство, яке усвідомлює, що цей процес може загальмувати економічний розвиток країни, завадити реформам та інноваціям. Тому тиск на владу, спрямований на вдосконалення міграційної політики, посилюватиметься. Ураховуючи громадські настрої, очікуваними є різноманітні ініціативи політиків щодо вдосконалення міграційного законодавства, інституційного забезпечення його виконання. Важливо, щоб позиція громадянського суспільства, соціальних партнерів забезпечила системність та послідовність відповідної роботи.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0