Масюта Д.О. «Торговельні зв’язки населення Нижнього Подністров’я, в I–IV ст. н.е. (за матеріалами амфорної тари)». – Кваліфікаційна наукова, праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04 «Археологія». – Одеський, національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2019., Робота є першим узагальнюючим дослідженням амфорного імпорту та, спробою реконструкції торговельних зв’язків населення Нижнього, Подністров’я в I–IV ст. н.е. Здійснено детальний історіографічний аналіз, вітчизняної та зарубіжної літератури, присвяченої вивченню амфорної тари, римського часу. Вперше виділені нові різновиди амфорної тари, розроблена, типологія, хронологія, визначено їх вміст, а також намічені регіони, виробництва цих посудин. Ідентифіковано та введено до наукового обігу, амфори, знахідки яких раніше не були відомі у Нижньому Подністров’ї., Уточнено особливості морфології та час побутування амфор вже відомих, типів та варіантів, значно розширено ареал їх розповсюдження. Вперше було, розроблено періодизацію торговельно-економічних відносин в Нижньому, Подністров’ї у римську епоху. Визначені напрямки, характер та, інтенсивність торговельних контактів населення цього регіону з центрами-, експортерами товарів у амфорах. Здійснена спроба співвіднесення знахідок, окремих різновидів амфорної тари з перебуванням у Тірі військових, підрозділів Римської імперії., Джерельну базу дослідження складають знахідки амфорної тари,, виявлені під час планомірних археологічних розкопок Тіри, поселення та, могильника Молога ІІ і невеликих за обсягом робіт на поселенні Веселе ІІІ., Крім того, в роботі використана опублікована керамічна тара з городища, Ніконій., III, Практичне значення дисертації полягає у можливості використання, отриманих результатів для підготовки узагальнюючих робіт, присвячених, реконструкції торговельних зв’язків в причорноморському регіоні та, вивченню економіки античного світу. Результати дисертаційного, дослідження можуть бути застосовані для ідентифікації амфорної тари, римського часу та при побудові хронологічних схем археологічних пам’яток, Причорномор’я., В історії дослідження амфор римської епохи виділено чотири періоди., Перший етап (кінець ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.) характеризується виникненням, інтересу до амфорної тари та першими спробами її систематизації. Для, другого етапу (друга половина 40-х – 60-ті рр. ХХ ст.) притаманне різке, зростання зацікавлення до масового археологічного матеріалу, викликане, усвідомленням того, що амфорна тара являє собою надійний хронологічний, індикатор, а також є важливим джерелом для реконструкції торговельних, зв’язків античного світу. Процес систематизації амфор відбувався у напрямку, розробки класифікацій, в основу яких була покладена форма виробів. На, третьому етапі (70–80-ті рр. ХХ ст.) вивчення тарного посуду стає дійсно, масовим явищем, а застосування математичних та природничо-наукових, методів вивело його на якісно новий рівень. Вперше на матеріалах амфорної, тари здійснюються дослідження, метою яких була реконструкція, торговельно-економічних зв’язків в межах усього римського світу. На, четвертому етапі (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.) відбувається справжній, прорив в вивченні амфор та торговельних зв’язків Причорномор’я. Було, систематизовано керамічну тару з причорноморських пам’яток, виокремлено, посудини понтійського виробництва та визначено центри, що їх виготовляли., Також збільшується інтенсивність вивчення амфорної тари з теренів, колишніх західних провінцій Римської імперії. Для цього періоду характерні, широке використання статистико-математичних та залучення природничо-, наукових методів. При побудові типології амфор враховується як, морфологія, так і особливості керамічного тіста., IV, Разом з тим, амфорна тара римського часу, що походить з, археологічних пам’яток Нижнього Подністров’я, дуже рідко ставала об’єктом, спеціальних досліджень. Більшість положень наявних систематизації амфор,, виявлених в Тірі, Ніконії та поселення Молога ІІ, потребували уточнення або, перегляду., Під час даного дослідження амфорна тара, що надходила в римський, час до осілого населення Нижнього Подністров’я, була розділена на дві, групи. До першої належать посудини, виготовлені в керамічних майстернях, Адріатики (амфори варіантів Dressel 6А, Dressel 6В, типу Forlimpopoli),, Східного Середземномор’я та Егеїди (тара типів Camulodunum 184, АС4, 1 (І), за Т.Л. Самойловою, VIII за А. Опайцем, MRA 3 Benghazi, Robinson М 273,, Dressel 24, Kapitän II, 80 за І.Б. Зеєст та виділені вперше коричневоглиняні, вузькогорлі амфори). При чому, екзотичні товари, що містились в цих, амфорах, імпортуються переважно Тірою. Виключення становить тара типів, Dressel 24, 80 за І.Б. Зеєст, Kapitän II, яка в невеликій кількості досягала, Ніконія та неукріплених пізньоскіфських поселень. Частину посудин, що, належать до останніх двох різновидів, могли виготовляти в Причорномор’ї., Більш кількісну другу групу керамічної тари складають амфори, причорноморського виробництва. Вона переважно представлена продукцією, Гераклеї Понтійської, яка починає надходити до Нижнього Подністров’я вже, з рубежу н.е. Експорт гераклейського вина до Тіри здійснюється, безперервно, аж до її зруйнування близько середини ІІІ ст. н.е. Так, в, керамічному комплексі міста присутні широкогорлі амфори варіантів СІа та, СІб, типу С ІІ, та вузькогорлі – варіантів С ІVА–С ІVС, С ІVJ і підваріанту, С ІVD1 за С.Ю. Внуковим. З виникненням у Нижньому Подністров’ї, пізньоскіфських поселень, до них також надходить тара, починаючи з, посудин варіанту С ІVВ. З кінця ІІ по середину ІІІ ст. н.е. до Нижнього, Подністров’я ввозяться товари у боспорських амфорах. І якщо тара типів 72,, 73, 75 за І.Б. Зеєст зустрічаються повсюдно, то червоноглиняні вузькогорлі, амфори, об’єднані дисертантом в окремий тип, відомі в Тірі та на Молозі ІІ, а, V, посудини типу 27 за В.В. Крапівіною – лише в Тірі. Після відновлення, це, місто імпортує вино у тарі типу 72 за І.Б. Зеєст, пізньогераклейських амфорах, варіанту С ІVF, синопських типу C Snp I за Д. Кассаб Тезгьор. До Тіри, надходить і продукція нелокалізованих понтійських центрів – амфори типів 5, (ІІ) та 6 (ІІ) за Т.Л. Самойловою., Під час дослідження було встановлено, що в римську епоху Нижнє, Подністров’я було інтегровано в систему торговельних зв’язків, Причорномор’я та відігравало в них важливу роль. Також підтримувались, контакти з містами, розташованими в Адріатиці, Східному Середземномор’ї,, Егеїді. Аналіз матеріалів амфорної тари та історичних подій, що відбувались, в регіоні у І–ІV ст. н.е., дозволили виділити три періоди у розвитку, торговельно-економічних відносин в Нижньому Подністров’ї: 1) рубіж н.е. –, кінець І ст. н.е.; 2) початок ІІ ст. н.е. – середина ІІІ ст. н.е.; 3) остання чверть, ІІІ ст. н.е. – друга половина ІV ст. н.е., Найбільш важливим економічним центром Нижнього Подністров’я, була Тіра, яка знаходилась на перетині торговельних маршрутів, що, з’єднували її з варварськими племенами Подністров’я, античними містами, Північного Причорномор’я та населеними пунктами римських провінцій., Вже на рубежі н.е. це місто встановлює торговельні відносини з Гераклеєю, Понтійською, в результаті чого до Тіри починає надходити вино, що, імітувало родоську та коську продукцію, а також напій, виготовлений за, власним рецептом. В першій половині І ст. н.е. в невеликому обсязі, імпортується італійське вино. Протягом цього століття підтримуються, торговельно-економічні відносини з виробничими центрами Східного, Середземномор’я та Егеїди, звідки ввозиться оливкова олія та вино. В цей час, торговельні контакти, хоча і носять прямий, неопосередкований характер,, відзначаються спорадичністю. В останній третині І ст. н.е., після включення, Тіри до сфери впливу Римської імперії, їх інтенсивність зростає. Наприкінці, цього століття, з появою у Нижньому Подністров’ї нового населення, що, переважно складалось з носіїв пізньоскіфської археологічної культури, обсяг, VI, надходження гераклейського вина сюди істотно збільшується. На що, вказують матеріали поселення Молога ІІ. Посередником у цих торговельних, операціях виступає Тіра., На початку ІІ ст. н.е. римська адміністрація здійснила комплекс, заходів, що сприяли стабілізації військово-політичної ситуації у Нижньому, Подністров’ї та економічному підйому Тіри у ІІ – першій половині ІІІ ст. н.е., В цей період основну статтю амфорного імпорту міста також складало, гераклейське вино. Пік товарообігу між Тірою та Гераклеєю Понтійською, припав на другу половину ІІ – першу половину ІІІ ст. н.е. Також, встановлюються торговельні відносини з Боспором, з території якого, імпортується salsamentum (солона риба) і, в меншій мірі, вино. В обмеженій, кількості з нелокалізованих понтійських центрів ввозиться вино та, можливо,, оливкова олія. У ІІ – першій половині ІІІ ст. н.е. розширюються напрямки, торговельних зв’язків з виробничими центрами Східного Середземномор’я і, Егеїди, звідки імпортуються вишукані сорти вин та оливкова олія. Вони, переважно носять неопосередкований характер. Проте, продукція центрів, Далмації, Італії, Хіосу, деяких пунктів, розташованих на західному, узбережжі Малої Азії, надходять з нижньодунайських провінцій в результаті, торговельно-посередницьких операцій., Асортимент провізії, якою забезпечувались військовослужбовці, Римської імперії, що дислокувались у Тірі в ІІ – першій половині ІІІ ст. н.е.,, переважно, не відрізнявся від товарів, котрі могло придбати цивільне, населення міста. Вони отримували гераклейські та егейські вина,, східносередземноморську оливкову олію. Проте, саме з римською, військовою присутністю у місті слід пов’язувати знахідки, східносередземноморської винної тари типів 1 (І) за Т.Л. Самойловою та VIII, за А. Опайцем і, ймовірно, адріатичних амфор варіанту Dressel 6В для, оливкової олії., З виникненням на початку ІІ ст. н.е. нових варварських пам’яток, (городище Ніконій, поселення Веселе ІІІ) зростає значення Тіри як центру, VII, посередницької торгівлі між античними містами та пізньоскіфськими, племенами. В результаті інтенсивного торговельного обміну до Тіри, ввозиться продукція сільського господарства, а в зворотному напрямку, слідують товари у керамічній тарі. Імпорт поселень Молога ІІ, Веселе ІІІ та, городища Ніконій був менш різноманітним, ніж у Тіри. Високим попитом, користувались дешеві гераклейські та боспорські вина, солона риба,, виготовлена на Боспорі. Егейське вино та середземноморська оливкова олія, надходили до варварських племен зрідка., Сталі та інтенсивні торговельно-економічні відносини між населеними, пунктами Нижнього Подністров’я були розірвані у середині ІІІ ст. н.е. з, зруйнуванням Тіри та припиненням життя на городищі Ніконій і на, неукріплених поселеннях під час «скіфських» або «готських» воєн., У пізньоантичний період Тіра, після відновлення наприкінці ІІІ ст. н.е. і, до 70-х рр. IV ст. н.е., продовжує мати значення важливого центру, посередницької торгівлі між античними містами та варварськими племенами., Так, товари у амфорах, реекспорт яких здійснювала Тіра, досягали, черняхівських поселень, розташованих у Середньому Подністров’ї. Проте, можна констатувати значне звуження ширини та зменшення інтенсивності, торговельних зв’язків з центрами-експортерами., Місто відновлює торговельні контакти з Боспором, звідки ввозиться, вино. Але основним постачальником цього продукту продовжує залишатись, Гераклея Понтійська. В середині – третій чверті IV ст. н.е. Тіра також, імпортує синопське вино та товари з невстановлених понтійських центрів., Егейські вина, вочевидь, надходять з Нижнього Подунав’я в ході, торговельних операцій, які мали посередницький характер., Ключові слова: амфори, римський час, торговельні зв’язки, Нижнє, Подністров’я, Причорномор’я, типологія, хронологія.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0