Романний дискурс української літератури другої половини ХІХ ст. як метатекст: модель світу, жанрові трансформації

Метою дисертації є вивчення романного дискурсу української літератури другої половини XIX ст. як цілісного явища; аналіз чинників, розкриття специфіки жанрових трансформацій та їхнього впливу на вибудувану українською романістикою модель світу. Остання розглядається в найбільш репрезентативних аспектах: людиноцентричність, час, простір як виміри буттєвої реалізації індивіда., Досягнення цієї мети передбачається розв’язанням таких завдань:, • проаналізувати науково-теоретичну літературу з проблем романного жанру, окресливши в часовій вертикалі та горизонталі концептуальні підходи науковців до витлумачення історії, особливостей розвитку вихідного поняття та його теоретичного обґрунтування; аргументувати власне бачення перспективи студіювання великої епіки;, • систематизувати погляди дослідників щодо особливостей інтерпретації інших вихідних теоретичних понять роботи: модель світу, текст, метатекст, дискурс; визначитися зі специфікою їх використання в дисертації;, • схарактеризувати динаміку жанрових трансформацій українського роману другої половини XIX ст., зокрема й утворень романного типу, дослідивши їх змістотвірні й формотвірні домінанти;, • з’ясувати харáктерну й поетикальну динаміку зображення людини – основного елемента моделі світу української романістики вказаного періоду – в парадигмі жанрових форм роману;, • виявити й прокоментувати особливості художньої репрезентації часових вимірів моделі світу в українському романному дискурсі другої половини XIX ст.: тип, функції часу, способи його оприявнення в тексті, час як опосередкований чинник характеротворення;, • визначити й розглянути основні властивості просторової площини змодельованого українськими романістами другої половини XIX ст. світу: тип, функції простору, просторові домінанти, простір як опосередкований чинник характеротворення;, • осмислити романний масив української літератури другої половини XIX ст. як цілісне літературно-естетичне явище, що закономірно виникло, динамічно розвивалося, органічно вписалося в жанрову систему української літератури вказаного періоду й упливало на подальший її розвиток.