Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2023. – Вип. 2 (49)., У статті висвітлено питання реагування партійного та радянського керівництва, а також населення Закарпатської області на події в Чехословаччині у 1968 р. Дослідження ґрунтується на матеріалах Державного архіву Закарпатської області, які раніше не публікувалися. Відзначаємо, що до архіву не потрапили основні документи – матеріали ІІІ-го пленуму обкому компартії України, на якому розглядалось питання про події в Чехословаччині. Це сталося ще на рівні комплектування фонду у жовтні 1990 р. Загалом з опису 6 фонду П-1 вилучено 25 справ. Окремі матеріали збереглись у «радянському» фонді Р-195. Мова йде про довідки та інформації, які партійне і радянське керівництво надсилало до республіканського центру, а також листи голови обласного виконавчого комітету Закарпатської обласної ради В.Русина та начальника управління культури Закарпатського обласного виконавчого комітету В.Керечанина першому секретарю Закарпатського обкому КП України Ю.Ільницькому. Радянське керівництво бачило у подіях у Чехословаччині пряму загрозу для соціалістичної системи. Тому на пропагандистів покладалися завдання «правильно» донести політику партії для членів КПРС, а також широких прошарків населення. Для цього в області Української РСР надсилалися спеціальні інформаційні листи. Дослідники виділяють принаймні дві пропагандистські кампанії з трактування «Празької весни»: перша (літо 1968 р.) – спрямована на підтримку офіційної позиції СРСР щодо подій в Чехословаччині; друга – у серпні 1968 р. – з «всенародного» обговорення повідомлення ТАРС про «братерську допомогу» – введення військ Організації Варшавського Договору до Чехословаччини. Під особливим наглядом перебувала Закарпатська область – територія, яка в 1920–1930 рр. була складовою частиною Чехословаччини. Тут органи державної безпеки особливо пильно стежили за реакцією населення на події в ЧССР. Із зафіксованих 1182 випадків критичних висловлювань та оцінок ситуації з «антирадянських позицій» значна кількість припадала на Закарпаття. На керівництво області покладалось ряд завдань: через обмін делегацій по лінії партійних, радянських, комсомольських, профспілкових органів, громадських організацій, культурних і спортивних товариств, журналістів комунікувати з керівництвом Східнословацького краю, отримувати від них потрібну інформацію стосовно розвитку подій в ЧССР; інформувати про це вище республіканське керівництво; обмежувати доступ інформації, яка надходила з Чехословаччини через радіо, телебачення, пресу; пропагандистська обробка рядових членів КПРС і населення Закарпатської області.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0