Мета дисертаційного дослідження – означити й схарактеризувати, письменницьку спадщину Степана Чарнецького як цілісну художню систему,, простежити його творчу еволюцію впродовж 1900 – 1930-х рр., Реалізація мети наукової роботи передбачає такі завдання:, – простежити рух домінантних мотивів і образів, увиразнення національного та, філософсько-психологічного начала в ліриці С.Чарнецького з погляду втілення у ній, поетичної моделі буття;, – виявити автобіографічні моменти у художньому світі митця;, – проаналізувати проблемно-тематичну і жанрово-композиційну специфіку, прозових книжок письменника “Дикий виноград” і “Квіти й бодяче”, що вийшли з, однаковим підзаголовком “Нариси й замітки з дороги життя”;, – визначити періодизаційні віхи й проаналізувати творчий набуток та, індивідуальний стиль письменника в контексті змінних історичних обставин і, критичного дискурсу 1900 – 1930-х років ХХ століття;, – проаналізувати критичну рецепцію перекладу поеми А.Міцкевича “Конрад, Валленрод”;, – виявити стильові й естетичні перегуки в творчості С.Чарнецького і польського, поета Г.Збєжховського;, – дослідити специфіку театрознавчих студій С.Чарнецького;, – розглянути рецепцію й оцінку критиків та істориків літератури художньої, спадщини С.Чарнецького в різні періоди від – 1908 року до нашого часу.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0