Доповідь Р. Москаля на 11-тій Міжнародній науковій конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» присвячено фундаментальному компендіуму “Чжоу і чже чжун” (“Виважене тлумачення “Чжоу і””) (1715) укладеному Лі Гуан-ді (1642 – 1718) під час правління і за наказом китайського імператора маньчжурської династії Цін, Сюаньє (1654-1722)., Для складання свого компендіуму Лі Гуан-ді використав праці більш ніж двохсот п’ятнадцяти іцзиністів практично всіх китайських династій – від династії Хань (206 р. до Р.Х. – 220) і до династії Мін (1368 – 1644)., Впродовж двох століть – від 1715 року і до повалення династії Цін у 1911 році, компендіум був нормативним джерелом розумінням “І цзіну” для китайської освіченої верстви., Крім того, вивчення цього компендіуму становить інтерес для розуміння його впливу на становлення іцзиністики на Заході, адже саме “Чжоу і чже чжун” використовували для своїх перекладів “І цзіну” такі вчені як Дж. Леґґ (1815 – 1897), Р. Вільгельм (1873 – 1930); Ю. Щуцкій також використовував це джерело для своєї класичної праці.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0