Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 4 (135). – 2017, Теренами Східної Європи на початку XVIII ст. подорожували численні європейські мандрівники, які описували не, тільки природні ландшафти чи щоденне життя місцевого населення, але також його релігійну культуру, що вражала, їх своєю відмінністю та оригінальністю. Саме прикладом такої подорожньої літератури є записки данського посла, Юста Юля, який із 1709 до 1711 р. очолював дипломатичну місію при російському царському дворі. Упродовж цього, періоду він мав змогу подорожувати російськими, українськими та польськими теренами і детально описувати все, те, що його вражало чи дивувало. Вартими уваги є його рефлексії щодо православної релігійної культури та її пред-, ставників, оскільки вони відображають “протестантське” бачення православ’я на початку XVIII ст. Окрім того, ці, контакти данського дипломата з іншою політичною та релігійною культурою спричинилися до виявів його “проте-, стантської етики” на сторінках подорожніх записок. Цей концепт у зазначеній статті, окрім веберівського тракту-, вання, охоплює також морально-етичний образ людини та систему норм і цінностей, що була властива Юсту Юлю, як представнику протестантської релігійної культури., Ключові слова: Юст Юль, данська дипломатична місія (1709–1711), “протестантська етика”, Макс Вебер, релігійна, культура, подорожня література.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0