У статті проаналізовано дисидентську діяльність історика Валентина Мороза під час його перебування на волі між першим та другим ув’язненнями у вересні 1969 – травні 1970 рр. в контексті українського національно-визвольного руху цього періоду. Досліджено взаємини дисидента з іншими лідерами та учасниками антитоталітарного руху спротиву. З’ясовано роль В. Мороза у становленні івано-франківського осередку національного руху, виданні підпільного часопису «Український вісник». На основі детального аналізу матеріалів архівних кримінальних справ В. Мороза, В. Чорновола, І. Геля, І. Світличного та спогадів учасників подій розкрито основні форми і методи боротьби дисидента проти радянського режиму. Висвітлено причини і обставини написання публіцистичних творів В. Мороза даного періоду – есе «Мойсей і Датан», «Серед снігів» і «Хроніка опору», їх зміст та основні ідеї. Автор робить висновок, що В. Мороз був одним із лідерів радикальної течії українського національного руху даного періоду та намагався своєю діяльністю вплинути на інших його учасників з метою активізації їхньої антирежимної діяльності.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0