Scriptorium nostrum. Електронний історичний журнал / голов. ред. В. Андрєєв. – Херсон, 2018. – Вип. 2 (11). – 354 с., До складу Катеринославського намісництва (1783–1796), згодом, Новоросійської губернії (1796–1802) входили частково землі Лівобережної, України, які відрізнялися у правовому відношенні від інших територій. Згідно, Сенатського указу від 25 травня 1777 р. жителям колишньої Гетьманщини, дозволялося у цивільному судочинстві використовувати так зване, «малоросійське право». Письмовими юридичними збірниками визнавалися ІІІ, Литовський Статут 1588 р. і норми магдебурзького права. У центрі уваги, пропонованої статті – спадкові спори жителів зазначених територій, які, апелюють саме до вказаних збірників., Використано документи Катеринославського совісного суду,, Катеринославського верхнього земського судку, Катеринославської палати, цивільного суду, які були апеляційними чи вищими судовими інстанціями в регіоні., Зроблено висновок про те, що найбільш вживаними у спадкових спорах були, артикули ІV–VІ розділів ІІІ ЛС. Документи демонструють добру обізнаність, учасників процесу з позиціями права, об’єктивне поширення цих знань за межі, колишньої Гетьманщини. Всього проаналізовано більше 10 справ. Найбільш, інформативними виявилися матеріали дворянських родин Паскевичів, Руденків,, Тарновських, Старицьких. Проте, вказані норми застосовувалися і щодо вільних, селян-землевласників., Ключові слова: тестамент, материзна, віно, спадкоємці, опіка.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0