У XX ст. в українській гуманітарній науці постали дві унікальні особистості – Агатангел Кримський (1971-1942) та Омелян Пріцак (1919-2006), котрих об’єднав цілий ряд спільних характеристик. Це одне і те саме покликання – наука; основна наукова спеціальність – сходознавство; спільні особистісні якості – системність, послідовність, цілеспрямованість і дипломатичність; схожі види діяльності – від кабінетної праці вченого до науково-організаційної роботи національного масштабу. Доля визначила їх взаємовідносини “вчитель-учень”, а державно-історичні обставини спричинили не лише їх безпосереднє знайомство, але й науково-творче спілкування (хоча й короткотривале), яке в свою чергу сприяло неперервності української сходознавчої науки. Крім того, і Агатангела Кримського, і Омеляна Пріцака з повним правом можна назвати універсальними вченими світової та української науки, що здійснили видатний внесок у декілька наукових галузей, зокрема в орієнталістику, лінгвістику, філологію, історію., Випуск 18. — Том 21. — Київ, 2013. — 852 с. (Археографічна комісія, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України)., Стаття покликана дати загальний огляд матеріалів А. Кримського, які зберігаються в архівній колекції О. Пріцака, що є структурною складовою Наукового архіву Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Автор аналізує зміст та склад, документів А. Кримського з архівної колекції О. Пріцака на основі вивчення фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, де зберігається основний масив наукових і особистих документів вченого в Україні., Ключові слова: А. Кримський, архівний документ, архівний фонд, рукопис, оригінал.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0