Фольклоризм української літературної прози доби Романтизму // Жанна Янковська

Мета дослідження — проаналізувати художні пласти української прози доби, романтизму в її поступальному розвитку (від «народного оповідання» до, історичного «панорамного» роману) крізь призму визначених рівнів її, фольклоризму. Це дасть змогу глибше, більш «стереоскопічно» зрозуміти самі, твори, побачити їх у контексті епохи, простежити індивідуальні джерела, способи, та методи співдії письменників із народною творчістю., Зазначеної мети можна досягнути шляхом виконання низки завдань,, зокрема:, – визначити основні етапи й аспекти вивчення взаємозв’язків української, літератури 30–60-х років ХІХ століття з фольклором;, – з’ясувати вплив народного світогляду та поетики фольклору на формування, естетичних поглядів українського письменства зазначеного періоду;, – дослідити способи взаємодії індивідуально-авторського і народного первня, у становленні нової української прози у першій половині ХІХ століття та, з’ясувати чинники, що сприяли цьому процесу й засвідчили початковий етап, розвитку літератури як національно-самобутнього мистецтва;, – виявити найбільш продуктивні методи, які застосовують при вивченні, фольклорно-літературної взаємодії, зокрема й у цьому дослідженні;, – з’ясувати основні рівні вияву фольклоризму літературної прози 30–60-х, років ХІХ століття (або вектори входження фольклорного елемента в авторський, твір);, – проаналізувати науковий дискурс стосовно різних семантично-змістових, підходів до дефініції та розуміння поняття «фольклоризм літератури»;, – окреслити основні віхи становлення та поступального розвитку, наративного жанру в добу романтизму та з’ясувати вплив на цей процес усної, словесності;, – розкрити зміст і функції міфологічних елементів (міфологізму) у, романтичній прозі як один із рівнів та способів вияву її фольклоризму,, встановивши кореляцію семантичних трансформацій міфологем (міфем) у, структурі художнього тексту;, – з’ясувати смислові особливості архетипного рівня фольклоризму, української літературної прози 30–60-х років ХІХ століття;, – вибудувати парадигму етнокультурної та фольклорно-літературної, архетипності;, – застосувавши метод архетипів (С. Кримський), розглянути відображення, універсального концепту «Дім – Поле – Храм» у малій романтичній прозі, романі, П. Куліша «Чорна рада» та (для порівняння) соціально-побутових «оповідних», поемах Т. Шевченка «Катерина» й «Наймичка»;, – простежити еволюцію екзистенційно-соціумних рис кобзаря як Мудрого, Старого крізь призму історичного роману П. Куліша «Чорна рада» й поезії, Т. Шевченка «Перебендя»: порівняльний аспект;, – окреслити семантично-змістові аспекти рецепції найбільш уживаних, фольклорно-архетипних образів у прозі періоду романтизму (хліб, дорога, ворота,, сорочка);