Сіверянський літопис. 2023. № 4, Актуальність статті обумовлена необхідністю вивчення історіографічної думки щодо проб-, леми секуляризації монастирських земель Чернігівської, Новгород-Сіверської та Київської єпархій, (1786 р.). Незважаючи на важливість цього церковно-економічного заходу в соціально-релігійному, житті українських земель, у сучасній українській історіографії вказана проблематика недостат-, ньо досліджена та потребує детальнішого висвітлення. По-друге, зарубіжні науковці приділяють, значну увагу введенню «церковних штатів» на російських землях імперії (1764 р.), що визначає необ-, хідність аналізу цієї реформи й на українських теренах., Мета статті – охарактеризувати загальні історіографічні особливості висвітлення секуляри-, заційної реформи 1786 р. крізь призму монографій з історії Української Церкви; висвітлити пробле-, ми та перепони, які впливали на об’єктивність та повноту досліджень цієї проблеми українськими, науковцями; порівняти історичні погляди та думки дослідників на основі їх наративних праць., Наукова новизна статті полягає в історіографічному аналізі проблеми секуляризації 1786 р. щодо, її висвітлення в українських працях з історії Церкви. Було визначено та окреслено перспективні ас-, пекти дослідження секуляризаційної реформи в контексті проблематики статті. Методологіч-, ний базис роботи становлять принципи системності, цілісності, історизму та об’єктивності,, була здійснена спроба відстороненого історіографічного аналізу з урахуванням таких критеріїв, як, науковість, цілісність та повнота висвітлення питання введення «церковних штатів» в окреслених, монографіях. Серед історіографічних підходів було надано перевагу культурологічному, меншу ува-, гу було приділено суб’єктивно-історичним факторам. У статті застосовано такі загальнонаукові, мето-ди дослідження, як аналіз та синтез, абстрагування, метод компонентного аналізу тощо., Також застосовані спеціально-історіографічні методи: історіографічно-порівняльний, типологіза-, ції та ін., Висновки. На сучасному етапі розвитку історіографії історії Церкви спостерігаємо значну різ-, ногранність досліджень. Серед історіографічних джерел чільне місце в контексті дослідження по-, сідають узагальнювальні монографії з історії Церкви. Передусім, спостерігаємо різний фокус ана-, лізу до висвітлення проблеми секуляризації – від повноцінного та ґрунтовного дослідження до по-, верхового висвітлення фактографічного матеріалу. Багатьом наративам на сучасному етапі при-, таманною є філософсько-узагальнена характеристика введення «церковних штатів» без аналізу, причин, передумов, проблемних особливостей цієї реформи. Багато цих праць мають виражений, етноконфесійний підхід, який у цілому є доцільним та важливим для аналізу життя Української, Церкви в умовах повної залежності від Московії. Вагомою особливістю наративних монографій є, також їх використання в якості навчальних посібників для вивчення історії релігії в закладах осві-, ти, тому необхідним є аналіз «суб’єктивних» факторів історіографії – переконань, поглядів авто-, рів цих монографій. У цілому, українські церковно-історичні студії нині перебувають у стані підне-, сення, яке пов’язане із здобуттям Православною Церквою України автокефалії та патріотичним, підйомом в умовах агресії Російської Федерації проти нашої Батьківщини., Ключові слова: секуляризація, історіографія, «церковні штати», монографія, уніфікація.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0