Мета дослідження: розкрити специфіку підпорядкування української музеографії законодавству Російської імперії щодо інформаційної політики та друку., Об’єктом дослідження є службовий апарат, ілюстрація, тексти українських музеографічних творів, що вийшли друком в Російській імперії наприкінці ХІХ – початку ХХ століття., Предмет дослідження – процес цензурування музейних видань зазначеного географічного сегменту та історичного періоду., Наукова новизна. В роботі вперше комплексно продемонстровано підпорядкування музеографічних видань українського походження вимогам цензурного законодавства, що діяли на території Російської імперії протягом кінця ХІХ – початку ХХ століття., Методологія дослідження. Процедурні аспекти проходження цензури встановлено на підставі аналізу службового апарату книг. Вихід українських музеографічних творів у світ представлений на тлі законодавчого процесу щодо свободи друку трьома хронологічними блоками. Враховуючи те, що в українських губерніях Російської імперії діяли додаткові обмежувальні цензурні правила (так звані «Валуєвський циркуляр» 1863 та «Емський указ» 1876), аналізу піддано текстові та ілюстративні складові видань., Актуальність. Дослідження процесу подолання українськими музеографами законодавчих заборон щодо свободи слова дозволить якісно по-іншому, через призму видавничої справи, оцінити стан та розвиток музейної справи в Україні протягом зазначеного періоду.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0