Головна мета дисертації полягає в проведенні комплексного дослідження проблеми польсько-литовсько-руських контактів періоду пізнього середньовіччя у польській історіософії другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. та визначення в ньому значення ідей представників польського традиційного консерватизму., Основні завдання дослідження наступні:, – на основі вивчення історіософської спадщини польських істориків, вирізнення критеріїв історичної оцінки і методологічних підходів, які вони застосовували, вирізнити і дослідити надбання саме тих представників пануючих шкіл, осередків, напрямків в польській історіософії другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст., котрі тим чи інакшим чином у різноманітній предметній проблематиці своїх праць виходили на проблему дослідження польсько-литовсько-руських стосунків у середньовічну добу;, – проаналізувати творчість польських істориків крізь призму діяльності основних історіософських шкіл в польській історичній науці досліджуваної доби, зокрема розкрити специфіку наукової діяльності тих шкіл, які займалися дослідженням проблеми польсько-литовсько-руських відносин;, – визначити бачення та ідеї, які були притаманні кожній з досліджуваних шкіл в польській історичній науці, а також ті, які були спільними для різних шкіл в аналізі ними проблеми польсько-литовсько-руських стосунків;, – простежити регіональні та індивідуальні особливості у висвітленні таких проблем як політичний, етнічний та територіальний статус польської, литовської та руської (української) складових у відносинах Польського королівства та Великого князівства Литовського;, – визначення в контексті бачення польськими істориками польсько-литовсько-руських взаємин ХІІІ-XVI ст. саме тих ідей, які зберігають свою актуальність для сучасного розвитку української історичної науки.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0