Регіональні студії. – №23. – 2020., Розглядається значення структури громадської думки як консолідованої позиції суспільства з певних політичних питань. Вивчаються можливості взаємовпливу громадської думки і певних акторів політики на основі емпіричних проявів формування громадської думки. Розкривається сутність політичного структурування громадськості за принципом виокремлення «охоплених» або «неохоплених» цілеспрямованими політико-комунікаційними діями сегментів. Установлюються особливості появи певного кола політичних позицій, які пов’язуються між собою в рамках цілеспрямованого формування порядку денного громадської думки. Обговорюється значення поняття «громадська думка» в сучасних нормативних актах. З’ясовуються позиції, які стають основою для конкретних рішень та дій щодо громадської думки уповноважених суб’єктів та інститутів політики. Метою статті є встановлення теоретичних чинників концептуалізації структурування громадської думки. У статті застосовуються загальнологічні (аналіз, синтез) та фахові методи політичної науки (ретроспективний та структурно-функціональний). Досліджуються соціокультурні передумови теоретичного відображення структурування громадської думки. З’ясовуються підходи до аналізу громадської думки як єдиного субстрату або одновимірного масиву. Розглядається роль упередженої або ціннісної позиції дослідників громадської думки. Обговорюється положення про громадську думку як про певний гомогенний субстрат, сформований на основі механічного об’єднання позиції окремих громадян та дрібних груп. Виявлено політико-технологічну складову частину структурування громадської думки. Досліджуються оцінки використання цифрових інтернет-технологій та соціальних медіа для забезпечення прийнятної політичної поведінки та маніпулювання свідомістю.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0