Джерело: місячник “Життя й революція” за 1928 р. №8 (ст. 41-54). (Перша публікація новели)., Новелю написано від імені слідчого, перед яким сидить убивця. Слідчий не кваплячись розповідає читачеві про свої методи роботи, аж потім з’ясовує, що вбивця — жінка, а жертва — незнайомий їй чоловік. З якогось дива стать злочинниці стає обтяжувальною обставиною: «Вона вбивця і жінка до того ж. А вбивці й жінки вміють добре приховувати свої таємниці»., Звісно, від прозірливого детектива і тонкого психолога подітися нікуди. Формально у новелі дотримано головного правила детективу: є загадковий випадок — незрозуміле вбивство, який протягом твору розплутується. У Смоличевій новелі героїня сама розповідає про причини та обставини злочину, тому тут головний елемент розслідування — з’ясування минулого і вивчення особистості вбивці.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0