Метою дослідження є спроба реконструкції діалогічного становища жінки, (дівчина і батьківська родина, жінка і чоловік, жінка і соціальний простір навколо неї) на, підставі базових – правового і майнового – елементів. У відповідності з метою автором, були поставлені такі завдання:, 7, -0 максимально повно дефініювати поняття категоріального апарату даної теми, з, урахуванням їхнього побутування та змістового наповнення не лише в, нормативно-правовій сфері, а і в повсякденних практиках, оскільки, термінологічна неусталеність часто призводить до неадекватної інтерпретації, явищ минулого;, -1 простежити різницю поміж законодавчою базою та реальною правовою дієздатністю, жінки у майновій сфері в залежності від її статусу (незаміжньої жінки, жінки у, шлюбі, вдови), що регламентувалася як позицією чоловічої вищості (далеко не, завжди формально закріпленою), так і повсякденними прагматичними, ситуаціями;, -2 дослідити коло питань, пов’язаних зі сферою внутрішньосімейних стосунків, таких, як майнові взаємозобов’язання подружжя, гендерно та культурно- заданий, розподіл позицій в родині та спектр альтернатив, розпад родини;, -3 окреслити становище жінки-вдови по таких напрямках: варіанти матеріального, забезпечення жінки у випадку смерті чоловіка, можливості опіки над дітьми і, майном, шлюбна стратегія вдів;, -4 з’ясувати місце жінки в позародинній (умовно «публічній» сфері, враховуючи, розмитість межі між приватним і публічним), зокрема місце жінки у складанні, сітки взаємозалежностей шляхтича, вплив родинного чи/і майнового статусу, жінки на її позицію в системі владної ієрархії соціуму, неформальні можливості, участі жінки в системі владних відносин;, -5 якомога тісніше пов’язати дану проблематику з особливостями функціонування, шляхетського соціуму Волині.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0