Швагуляк, Михайло. “Східна криза” і зовнішньополітичні альтернативи Пруссії: українські “пунктири” (1853-1854) // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Випуск 37. — Част. 1. — Львів, 2002. — С. 381-95, “Східна криза” середини 1850-х років, можливість втягнення Пруссії у конфронтацію між західними країнами і Росією актуалізували внутрішні дискусії в прусському суспільстві стосовно шляхів об’єднання Німеччини, поглибивши вже існуючі протиріччя. Проблема зовнішньополітичної орієнтації Берліна викликала протистояння в консервативному таборі між крайньо правим угрупуванням, яке отримало назву партії “Кройццайтунґу” й захищало союз з Росією, та поміркованішим крилом, яке представляла партія “Вохенбляту” і яке виступало за зближення з Англією та Францією. Партія “Вохенбляту” вважала доцільною участь Пруссії у війні західних держав проти Росії, результатом чого мав би стати поділ останньої. Зацікавлення її прихильників Україною, властиво південно-західними окраїнами Російської імперії, зумовлювалось як пошуком шляхів і засобів підриву російської військово-політичної могутності, так і усвідомленням можливості відродження Польської держави, яка включала колись українські землі. Зрештою партія “Вохенбляту” зазнала поразки, й українське питання тимчасово зникло з німецької політики.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0