Шляхетський галицький рід Березовських у XV-XVIII ст. Генеалогічне дослідження

Кіцелюк В. В. ШЛЯХЕТСЬКИЙ ГАЛИЦЬКИЙ РІД БЕРЕЗОВСЬКИХ У XV – XVIII СТ. ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». – Львівський Національний університет імені Івана Франка. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Київ, 2017., У сучасній вітчизняній науці генеалогічні дослідження дрібної української шляхти поступово стають одним із пріоритетних напрямків історичних студій. Генеалогія дрібної шляхти Галицької землі на сьогоднішній час вивчена слабко, а значна кількість родів потребує ґрунтовних досліджень «з чистого листа». У той час як по історії і генеалогії дрібної шляхти інших місцевостей Галичини вже маємо низку ґрунтовних напрацювань, то щодо представників шляхти саме Галицької землі віднаходимо хіба що скупі і уривчасті відомості у давніх польських гербівниках та працях істориків першої половини XX ст. Завдяки збереженим матеріалам галицького гродського і земського судів дослідник має змогу доволі детально реконструювати родоводи більшості гілок місцевої дрібної шляхти, вивчити їх соціальне життя, побут, майнове становище, шляхи міграцій тощо. Такий матеріал заслуговує фундаментальних студій, а дослідників історії і генеалогії галицької шляхти чекає значний обсяг роботи по опрацюванню цих справ., Для вивчення нами було обрано один з найчисельніших і найбільш розгалужених родів галицької шляхти – Березовських з Березова. Цей рід виводиться від трьох братів, які осіли в Березові на початку XV ст. Нащадки цих перших протопластів роду на кінець XVIII ст. становили більшу частину мешканіців чотирьох сіл, які виникли при поділі первісного поселення Берези чи Березова (орієнтовно близько 175 сімей) та велику кількість шляхетських родин, розсіяних по Галичині і всій Правобережній Україні. На 1820 р. спільнота Березовських у своєму родовому гнізді начисляла вже понад 330 сімей. Не зважаючи на це історія та генеалогія даного роду перебувала поза увагою дослідників, і з часу публікації Л. Виростком праці про рід Драго-Сасів фактично не зрушилась з місця. Втім, те саме можна сказати і про решту родів дрібної шляхти Галицької землі., Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота – це спроба вперше цілісно дослідити історію і генеалогію Березовських з Березова Коломийського повіту Галицької землі. На основі комплексу неопублікованого архівного матеріалу нами було систематизовано значний масив даних, які стосуються цієї родини. Це дозволило прослідкувати як еволюцію її соціально-економічних взаємодій, так і виділити за прізвищевим критерієм основні відгалуження роду, дослідити їх генеалогію, чисельність, шлюбні зв’язки, міграції тощо. Окрім того було проведено аналіз основних труднощів, з якими стикається дослідник при використанні давніх актових джерел для реконструкції історії і генеалогії дрібної шляхти., Результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані як при написанні спеціальних наукових праць з історії шляхти Галичини, в роботах із загальної історії України і Польщі XV–XVIIІ ст., а окрім того – при укладанні довідкових генеалогічних видань, підготовці навчальних курсів для студентів університетів., Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків., У першому розділі «Джерела та історіографія проблеми» охарактеризовані джерела та з’ясований стан наукової розробки теми. У першому підрозділі «Джерела» проаналізовано наявну джерельну базу дослідження. Всі джерела розбиті на дві групи – опубліковані і неопубліковані. Як відомо головним джерелом з історії і генеалогії шляхти в Україні з XV – по XVIII ст. є акти земських і гродських судів, більшість із цих документів залишаються неопубліованими. Для даного дослідження основою стали матеріали галицьких гродського і земського судів, які зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Львові. (Ф. 5. Галицький гродський суд; ф. 6. Галицький земський суд). Загалом було опрацьовано 306 томів галицького гродського суду і 105 томів галицького земського суду. Другий підрозділ «Історіографія проблеми» присвячено працям істориків які торкалися кола проблем, що стосуються нашого дослідження як в широкому сенсі висвітлення загального історичного тла та вивчення дрібношляхетського стану на теренах Речі Посполитої, так і безпосередньо роду Березовських, його історії та генеалогії., У другому розділі «Методика й специфіка генеалогічних досліджень дрібної шляхти Галицької землі ХV – ХVIIІ ст.» розкрито особливості роботи історика з основним типом джерел для даного дослідження – актами гродських і земських судів та детально розглянуто основні труднощі пов’язані з їх опрацюванням. Їх умовно розбито на три групи. Першу групу становлять труднощі із ідентифікацією особи чи осіб та інтерпретацією змісту судових документів. Другу – труднощі пов’язані із особливостями критичного аналізу змісту документів, а саме наявними в давніх актах помилками, описками, опущеннями та можливістю потрапляння в документи недостовірної інформації. До третьої групи віднесено труднощі, які не пов’язані безпосередньо із змістом документів гродських чи земських книг, а джерелом яких погана збереженість документів, відсутність певного пласту документів, непропорційна частота представлень у актовому матеріалі різних шляхетських родів чи окремих осіб; до певної міри проблемою може бути мобільність дрібної шляхти, її часті міграції з родинних гнізд, що зумовило розпорошеність інформації по документах різних судів тощо., Третій розділ «Характеристика основних типів правових і майнових інтеракцій дрібної шляхти Галицької землі у XV–XVIII ст. зафіксованих в документах галицьких земського і гродського судів.» розкриває фактично дві протилежні сторони правових і майнових взаємодій дрібної шляхти, які умовно можна назвати «мирною» і «конфліктною». В роботі детально розглянуто такі типи майнових інтеракцій як дарування, відписування або ж застави своїх часток під позику грошей, уступки прав на рухоме і нерухоме майно – т. зв. цесії, записи посагу дочкам з боку батька і матері, квитування з приводу отримання посагу, зречення дочок батьківських маєтків на користь братів і сестер після отримання належного посагу, записи чоловіками своїм дружинам певних сум, гарантованих на їх маєтках, взаємні записи майна і певних сум між чоловіком і дружиною, взаємні квитування і зречення між родичами, шлюбні угоди, заповіти., Щодо конфліктної сторони правових відносин, яка представлена у актах гродського і земського судів, то нами в першу чергу охарактеризовано конфлікти, які точилися поміж різними родинами дрібної шляхти. Члени таких родин утворювали між собою своєрідні групи чи клани, які протягом кількох поколінь спільно провадили справи. Як правило, за основу, яка ці групи єднала, були родинні зв’язки. Одночасно ці родові клани між собою ворогували. При цьому ворожнеча могла тривати також протягом кількох поколінь. Конфлікти точилися із-за неподіленої землі, невідданих боргів, невиплаченого посагу тощо. В цьому розділі детально розглянуто декілька типових конфліктів між родинами Березовських, які точилися у XVIII ст. Окремо висвітлено питання ворожнечі між Березовськими і місцевими великими землевласниками, магнатами та євреями орендарями. Порушено питання участі дрібної шляхти, зокрема Березовських, в опришківському русі., Четвертий розділ «Родоводи Березовських» власне розкриває генеалогію основних найбільш помітних гілок цього великого та чисельного дрібно-шляхетського роду. Нами зроблено спробу реконструювати родовід Березовських починаючи від першої письмової згадки про троьох братів Шандра, Васька і Станка у 1419 р. і до кін XVIII ст. На жаль через уривчастість даних рідко для якого відгалуження можна провести генеалогічну лінію впродовж цих чотирьох століть, перевжно маємо справу із набором генеалогій чи їх фрагментів. Більш-менш вдається встановити родовід нащадків Васька і Шандра з Березова у XV – XVI ст., тоді як лінія третього брата Станка, з якої пізніше виокремились багато відгалужень шляхти Вижнього Березова, практично не піддається генеалогічній реконструкції. Дещо краща ситуація із встановленням походження гілок Березовських спостерігається в XVII ст. Тут уже деякі родини вдається поєднати спільними предками і загальна картина розростання роду отримує чіткіші контури. У розділі детально розглянуто родоводи наступних гілок: Білавичів Березовських, Бодругів Березовських, Васкулів Березовських, Геників Березовських, Димидовичів Березовських, Здечуків Березовських, Малковичів Березовських, Моцоків Філійовичів Березовських, Негричів Березовських, Нергішовичів Березовських, Перцовичів Березовських, Романчичів Березовських, Телепанів Березовських, Томичів Березовських, Фіцичів Березовських., Ключові слова: Березовські, шляхта, генеалогія, шляхетські прізвиська, Галицька земля, галицький земський суд, галицький гродський суд.