Мета дослідження полягає у з’ясуванні усіх компонентів, історіографічного процесу, які відображають витоки наукового підходу до, історії слов’янських народів, становлення української історичної славістики, нового часу та етапи її розвитку., Для досягнення поставленої мети визначено такі дослідницькі, завдання:, – проаналізувати стан вивчення процесу еволюції української історичної, славістики у вітчизняній і зарубіжних історіографіях ХІХ – початку ХХІ ст. з, метою виявлення здобутків, дискусійних проблем і невирішених питань;, – визначити головні етапи розвитку вітчизняної історичної славістики, нового часу й з’ясувати характерні напрями, тематику і методологію, досліджень;, – дослідити чинники формування поглядів українського історичного, письменства раннього нового часу на проблеми минувшини слов’янських, народів, визначити форми та прояви зовнішніх впливів на них;, – реконструювати процес рецепції слов’янського світу в українській, історіографії доби існування Української козацької держави і з’ясувати, 7, ступінь її впливу на започаткування наукового вивчення історії слов’янських, народів наприкінці XVIII ст.;, – виявити наукові й політико-ідеологічні чинники зародження, академічного інтересу до минулого південних і західних слов’ян, передумови, виникнення та формування концепцій їх історії;, – розглянути вплив суспільно-політичних факторів і політики Російської, імперії щодо країн Центральної та Південно-Східної Європи на розвиток, української історичної славістики у контексті історіографічного процесу й, заснування слов’янознавчих центрів в Україні;, – охарактеризувати погляди провідних українських істориків-славістів,, їх методологічні засади досліджень та внесок у вивчення ключових проблем, давньої та середньовічної історії слов’янських етносів;, – з’ясувати основні напрями вивчення нової історії південних і західних, слов’ян;, – проаналізувати основні здобутки українських дослідників у розробці, історії слов’янознавства.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0