Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 61. – К., 2020., У статті колекція періодики таборів для переміщених осіб та преси української еміграції 1945–1948 років розглядається як джерело до вивчення історико-культурної спадщини української діаспори. Підкреслено, що не зважаючи на складні повоєнні умови, українські емігранти, займались не лише забезпеченням матеріальних потреб, але й опікувались збереженням своєї культурної спадщини. Зазначається, що цей процес відбувався в постійній боротьбі з радянською репресивною системою, яка прагнула повернути в Україну найбільше число переміщених осіб. Однак, свідома українська інтелігенція, маючи різні політичні погляди, але об’єднана українською національною ідеєю створила у повоєнний період, зокрема у Німеччині, значну історико-культурну спадщину, частина якої оцінена на сторінках періодичних видань української діаспори. На основі періодичних видань проаналізовано чисельність, соціальний склад українських емігрантів після Другої світової війни у Німеччині та Австрії, зокрема Бюлетеня допомогової інформаційної служби. Розглянуто процес створення навчальних закладів, архівів та бібліотек у Німеччині в 1945–1948 рр. Значну увагу приділено аналізу періодичного видання «Літопису УВАН», на основі якого здійснено дослідження діяльності музею-архіву, наукової бібліотеки та «Товариства охорони українських пам’яток на чужині» при Українській Вільній Академії Наук у Німеччині. Також заслуговує на увагу діяльність Науково-дослідного Інституту Української Мартирології при Лізі Українських політв’язнів (НДІУМ)., Вивчення проблематики україномовної періодики української діаспори дає змогу сформувати у студентів джерелознавче бачення щодо участі діаспори в збереженні культурної спадщини та її подальшого використання у туристичній діяльності.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0