Про Швецію склалася легенда як про країну квітучого добробуту й ідилічного спокою. Віллі Вальфрідссон, прогресивний шведський письменник, не лишає каменя на камені від тієї легенди. З його роману «Бродяга» (1961) постає Швеція інша — злиденна, зломлена страшною кризою, що потрясла країну в 20-к роках. На вулицю викинуто сотні тисяч безробітних, що стали безпритульними бродягами, жебраками. В основному це молодь — надія нації, її цвіт. Герой роману, один із таких бездомних бродяг, чотири роки тиняється по країні, міряє її вздовж і впоперек, марно сподіваючись знайти бодай яку-небудь роботу. Під час цієї чотирирічної одіссеї він знайомиться з світом, про який досі не мав уявлення. Десятки людей — і десятки трагедій. Одні безробітні давно пустилися берега і махнули на все рукою, інші, новітні донкіхоти, живуть у вимріяному світі й тільки цим рятуються від суворої дійсності, а ще інші плекають у серці ненависть і виношують думку про кращий світ — світ, вільний від криз і безробіття.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0